Останнє оновлення: Понеділок, 19 липня 2021, 17:27

Перегляди: 2488

Монумент героям танкової битви

Пам’ятка історії місцевого значення.
Взята на державний облік Рішенням виконкому Ровенської обласної
Ради народних депутатів № 91-р від 03.03.1986 р.  

Пам’ятник розташований за адресою: м. Дубно (західна околиця).

  У червні 1941 року в районі міста Дубно відбувся найважливіший етап однієї з найбільших танкових битв Другої світової війни (Битва під Дубном). Маючи більш ніж трикратну перевагу в танках, живій силі і техніці на цьому напрямку, радянські війська отримали наказ контрнаступу на Люблін. Біля Дубна вели бої 8-й механізований корпус, 43 танкова дивізія, 68 танковий полк 34 танкової дивізії, 85 танковий полк, 215 моторизована стрілецька дивізія 22 механізованого корпусу 5-ї армії, 41 окремий винищувальний протитанковий дивізіон, військова частина 1746. 24 танковий полк 12 танкової дивізії 8-го механізованого корпусу.

  Наприкінці дня 24 червня на рівненському напрямку на стику 5-ї та 6-ї армій утворився 50-кілометровий розрив, у який ринулись з'єднання 1-ї німецької танкової групи генерала Е. Кляйста (799 танків). Утворилась загроза глибокого прориву гітлерівських військ і охоплення ними з півночі основних сил Південно-Західного фронту. Для ліквідації цієї загрози і розгрому ударного угруповання ворога у період 26-29 червня було завдано контрудару силами 8,9,15 та 19 мехкорпусів по флангах німецьких військ, що проривались. До 700 бойових машин атакували з півдня ті близько 300 — з півночі. Контрудар розпочався 26 червня і вилився у зустрічну танкову битву з частинами 1-ї танкової групи ворога.

  26 червня у Дубно з боями увірвалась 34-та танкова дивізія полковника І. В. Васильєва з 8-го мехкорпусу, німці відступили з міста на схід. Але прорив ворога не вдалось ліквідувати.
Командування Південно-Західним фронтом планувало зранку 26 червня «Ударом 19-го і 9-го механізованих корпусів взаємодії з 36-м стрілецьким корпусом, який висувався з резерву фронту на рубіж Кременець-Дубно, знищити противника і заволодіти містом Дубно. Танкові моторизовані дивізії цих корпусів з району м. Рівне нанесли сильний удар у фланг 3-го моторизованого корпусу німецьких військ. Особливо успішно діяла в цей день 43-тя танкова дивізія під командуванням полковника І.Г.Цибіна.

  Переслідуючи нацистські війська, радянські танки дісталися на східну окраїну Дубна, але здійснити нічну атаку в місті так і не вдалося. За наказом командира 19-го корпусу генерал-майора танкових військ М.В.Фекленко їм довелося вночі відводити частини на західну окраїну Рівного.

  Бої вели 26 червня і з’єднання 9-го механізованого корпусу під командуванням генерал-майора К.К.Рокосовського. 35-та та 20-та танкова дивізії наносили удар в напрямку Дубно правіше частин 19-го механізованого корпусу. Спочатку вони просунулися на декілька кілометрів вперед, але згодом були змушені зупинитися.

  Головний удар по танковому угрупуванню ворога, який прорвався в Дубно, наносив 8-й механізований корпус під командуванням генерал-лейтенанта Д.І.Рябишева.

  28 червня битва в районі Рівне, Дубно, Броди продовжувалась. Корпус Рокосовського вів в цей день важкі бої з частинами 3-го моторизованого корпусу фашистів в районі Клеваня, а з’єзнання Фекленко – південно-західніше Рівного.

 На виконання наказу командуючого фронтом 27-й стрілецький, 22-й, 9-й і 19-й механізовані корпуси 5-ї армії зранку 1 липня нанесли удар з фронту Луцьк, Гоща в загальному напрямку на Дубно.
В одному з боїв Герой Радянського Союзу, лейтенант О.Ф.Фролов здійснив один з перших в історії радянсько-німецької війни танковий таран. Смертю хоробрих загинули: Командир 34-ї танкової дивізії  полковник І.В.Васильєв, командир 67-го танкового полку полковник М.Д. Болховитін, полковий комісар – М.М.Немцев.

  Незважаючи на суттєву перевагу, радянським військам не вдалося успішно завершити операцію, у першу чергу через відсутність чітко налагодженого зв'язку як між мехкорпусами, так і між ними та штабами. Не було координації танків, піхоти та артилерії. Хоча німецькі дивізії зазнали дуже значних втрат, загалом битва обернулась колосальною катастрофою для радянських військ, втратою більшості з більш ніж 3000 танків та іншої техніки, більшості особового складу. До 1 липня 1941р. мехкорпуси Південно-Західного фронту були практично знищені. 22-й корпус зберіг близько 10% танків, 8-й та 15-й – до 15%, 9-й та 19-й – близько 30%. Лише 4-й мехкорпус А.А.Власова, зі 271 складу якого в операції брала участь тільки 8-а танкова дивізія, зумів відійти, зберігши близько 40 % танків. Загалом вперті, але безладні атаки мехкорпусів РСЧА затримали німців на тиждень, змусили перекинути частину сил із напрямку головного удару і завдали німцям досить відчутних матеріальних втрат у танках (більше 50%).

  9 травня 1985 року в районі, де відбувалась танкова битва 1941 р. відкрито пам’ятник. Авторами є скульптор – О.П. Скобліков, архітектори К.А.Сидоров, Г.А.Щербина.

Опис об’єкта:
На пагорбі встановлено два постаменти з армованого бетону неправильної форми. На одному постаменті встановлено танк ІС-2. Висота постаменту від основи до гусениць танка 9 м. Поруч на іншому – зображено бронзовий барельєф групи радянських воїнів із зброєю, які готуються до атаки. Неподалік встановлено тумбу з пам’ятною плитою.

Фото 4. Сучасний вигляд пам'ятника. Фото з сайту Дубенськії міської ради