Останнє оновлення: Середа, 12 травня 2021, 12:18

Перегляди: 2331

Могила Самуіла Едельса

Пам’ятка історії місцевого значення, взята на державний облік розпорядженням
голови Рівненської обласної державної адміністрації від 22.08.2000 № 478.

Могила розташована по вул. Вячеслава Чорновола (колишнє єврейське кладовище),
м. Острог, Рівненський район, Рівненська область.

  ЕДЕЛЬС Шмуель Елі'езер бен Ієхуда га-Леві (акронім – מַהֲרְשַׁ"א, Магарша, від морену ха-рав Шмуель Едельс; 1555, Краків, Польща – 1631, Острог, нині Рівненська область, Україна), рабин, один з найвизначніших коментаторів Талмуду і літургійний поет.

  Походив зі знатної рабинської сім'ї. Рано став відомим як талмудист. Був одружений на дочці рабина Познані раббі Моше Ашкеназі Гальперіна, одного з найбільших галахічних авторитетів. Його теща Едель була багатою жінкою, на свої кошти протягом 1585-1605 рр. утримувала єшиву, на чолі якої стояв Едельс. Під прізвиськом Едельс, утвореним від імені тещі, глава єшиви став відомим єврейському світу. У єшиву прибували учні з усіх кінців Польщі та Литви і на кошти родини Едельсів отримували житло та освіту.

  В 1587 р. Едельс брав участь в засіданні Ва'ада чотирьох земель в місті Ярослав (Галичина), де разом з 30 найбільшими рабинами того часу підписав постанову про заборону купувати за гроші право бути призначеним на посаду рабина. Багато рабинів Речі Посполитої та всієї Східної Європи зверталися до Едельса з проханням про рецензії на свої праці (збереглося шість його рецензій). У Познані Едельс почав роботу над своїми коментарями до Талмуду. Коментарі складалися ним за результатами обговорення відповідних трактатів з учнями єшиви. Вдалося завершити коментарі на трактати вавилонського Талмуда Беца, Іевамот, Нідда.

  У 1597 р. Едельс написав поему - траурну молитву «Сліха» в пам'ять про двох братів з Варшави – Асі і Ієхуда, страчених за безпідставним звинуваченням. Співчуття до нещасть єврейського народу відзначало творчість і громадську діяльність Едельса протягом усього життя. Зі смертю тещі в 1605 р. припинилася фінансова підтримка єшиви, і Едельс прийняв пропозицію зайняти пост рабина і голови раввинского суду (ав бет-дин) в місті Холм.

  З 1612 по 1624 р. (за іншими даними – з 1614 по 1625 р.) був рабином і керівником єшиви Любліна. З 1624 р. до кінця життя був рабином Острога. В Острозі Едельс заснував єшиву, що стала великим центром талмудичної вченості. На противагу поширилася мода на вивчення Шулхан аруха без звернення до ранніх джерел Едельс наполягав на необхідності ретельного вивчення Талмуда, Тосафот і коментарів Раші.

  Едельс був відомий добротою і безкорисливим бажанням допомогти ближньому. На одвірку дверей будинку Едельса в Острозі (згорів в 1889 р.) був написаний вірш з книги Іова: «Мандрівник не ночував на вулиці, і двері мої відкривав я подорожньому» (31:32) – девіз, яким Едельс керувався протягом усього життя. Численні історії і легенди, що прославляли доброту Едельса і вчинені ним чудеса, ходили по Польщі та Україні ще за його життя. Едельс – один з найулюбленіших персонажів фольклору східноєвропейських євреїв.

  У 1600-1602 рр. Едельс опублікував (анонімно) частину своїх коментарів до Талмуду; вони отримали визнання, що спонукало Едельса опублікувати в 1611 р. решта коментарі до Галахічних розділів Талмуду. У 1627 р. в Любліні було видано 1-й том коментарів на аггадичні розділи Талмуду, 1631 р. в Кракові - 2-й том, у 1692 р. – додаткові розділи аггадичних коментарів. Надалі галахічні і аггадичні коментарі видавалися разом. Вони неодноразово перевидавалися і друкуються нині в усіх виданнях коментарів Талмуда. Релігійні авторитети високо цінують коментарі Едельса, хоча користуватися ними непросто: вони призначені для кваліфікованого читача.

  Багато хасидських авторів, особливо Нахман з Брацлава, широко використовували його «Хіддушей аггадот» ( «аггадичні новели») як основу для власних тлумачень. Стиль Едельса в дослідженні талмудичних текстів передбачив в деяких рисах напрямок вивчення Талмуда, яке в працях європейських і американських авторів ХХ ст. отримало назву «неокритицизм».

  Едельс володів великими знаннями в галузі каббали і математики та користувався ними у своїх коментарях, проте до поширення містики ставився негативно. З його літургійної поезії були опубліковані суботні гімни під назвою «Каббалат шаббат» («Зустріч суботи», Люблін, 1620).

  Поховання Едельса на старому єврейському цвинтарі з  цінним надгробком було знесене разом з цвинтарем наприкінці 1960-х рр. Надгробок втрачений. Символічна могила відновлена у 1990-і рр., є об’єктом паломництва віруючих євреїв Ізраїлю та США.