Скульптура Ісуса Боремельського
- Останнє оновлення: П'ятниця, 30 квітня 2021, 09:42
- Перегляди: 2645
Скульптура Ісуса Боремельського, що несе хрест
Пам’ятка монументального мистецтва, місцевого значення,
взята на державний облік розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 15.05.2003 № 260
Розташована за адресою: вул. Першотравнева, с. Боремель, Дубенського району, Рівненської області
Скульптура Ісуса Боремельського, що несе хрест («Несення Христа»), що знаходиться у с. Боремель Дубенського району Рівненської області, споруджена у 1786 р. П’єдестал увінчує фігура Ісуса Христа, що падає під тягарем хреста.
Історія спорудження скульптури Ісуса Христа у терновому вінку, що несе хрест, в с. Боремель тісно пов’язана з шануванням ікони «Христос Боремельський».
Монумент був встановлений Францішеком Чацьким та його дружиною Кунегундою із Сангушків на місці дерев’яної церкви, де, за переказами, відбулося чудесне об’явлення ікони «Христос Боремельський». Про це вказано в написі на таблиці, прикріплений до монумента.
У 1773 р. ікона в чудесний спосіб з’явилася на тому місці, де колись стояла стара церква «Святої Трійці», а Ісус Христос, зображений на ній, плакав кривавими сльозами. Звістка про «боремельське чудо» швидко поширилася серед навколишніх сіл і містечок, що спричинило масове паломництво. З часом ікона отримала назву «Христос Боремельський».
У 1785 р. у Боремлі відбулися урочистості з нагоди перенесення до нової мурованої церкви чудотворного образу «Несення Хреста» (на що вказує повідомлення в пресі: «Gazeta Warszawska». 1785, nr. 66).
За повідомленням газети, всі урочистості відбувалися в присутності греко-католицького і католицького духовенства, родини Чацьких, волинської шляхти і десятитисячної юрми паломників. Також зазначено, що завершилися вони ввечері феєрверками біля костелу.
Саме ці події під кінець існування Речі Посполитої стали приводом до спорудження монумента «Несення Хреста».
Скульптура Ісуса Христа виконана з пісковика, а постамент – з цегли.
За час свого існування пам’ятка зазнала значних руйнацій. Фотофіксація пам’ятки різних років свідчить про намагання її зберегти. Однак, роботи виконувалися без залучення фахівців-реставраторів. Під час робіт використовували цементний розчин, що негативно позначилося на збереженні пам’ятки. Внаслідок нефахових дій були пошкоджені таблиці з написами.
На фасаді монумента прикріплена меморіальна таблиця з написом польською мовою:
UPADAJĄCEMU POD KRZYŻEM ZBAWICIELOWI Y PANU ŚWIATA
PO CUDOWNYM OBJAWIENIU SIĘ PRZEZ DWANAŚCIE LAT NIEGDYŚ NA TYM SAMYM MIEJSCU W SZCZUPŁEJ CERKWI DREWNIANEJ
WIELBIONEMU
FRANCISZEK Y KUNEGUNDA Z XX SANGUSZKÓW CZACCY STRAŻNIKOSTWO W W. KK DÓBR TUTEYSZYCH DZIEDZICE
Z MAŁOLETNIM POTOMSTWEM SWOIM: DOMINIKIEM, MARY ANNĄ Y TEKLĄ,
NA HOŁD WIECZNEY ZA DOZNANE ŁASKI WDZIĘCZNOŚCI Y MIŁOŚCI
KOLOSS TEN ZAŁOŻYLI Y WYSTAWILI RP1786 W M. WRZEŚNIU
W roku następnym dnia 13 lutego przenosi się do wieczności Franciszek CZACKI dziedzic. Pozostali po nim Następcy proszą o pobożne za Duszę Jego do Tegoż Zbawiciela Westchnienie
Переклад з польської: «Знемагаючому під хрестом Спасителю і Господу Світу після чудесного об’явлення через дванадцять років де колись на цьому самому місці, стояла невелика дерев’яна церква. Францішек і Кунегунда (з Сангушків) Чацькі стражник великий коронний, маєтків тутешніх дідичі з малолітнім потомством своїм: Домініком, Маріанною і Теклею на вічну пам’ять і вдячність за пізнання милості колос цей заклали і спорудили 1786 [року] від Р[іздва] Г[осподнього] місяця вересня.
Наступного року дня 13 лютого представився до вічності Францішек Чацький, дідич.
Залишені ним спадкоємці побожно просять за Душу Його у Спасителя».
На тильній (північній) стороні постамента монумента вміщено меморіальну таблицю з написом про перенесення чудотворної ікони до новомурованої церкви і поховання настоятеля:
«PRZENIESIE SŁYNĄCEGO ŁASKAMI WIZERUNKU
Z DREWNIANEY NIEGDYS DO STOIĄCEY NAPRZECIW CERKWI MUROWANEY
I STAŁO SIĄ W ROKU 1785 NA DNIU 4 SIERPNIA KTORY BYL DZIESIATYM PIĄTKIEM
PO RUSKIEY WIELKIEY NOCY ZA PANOWANIA W POLSCZE
STANISŁAWA AWGUSTA
ZA BISKUPA RUSKO-LUCKIEGO CYPRYANA STECKIEGO
ZA DZIEKANA BERESTECKIEGO BAZILEGO POMARZANSKIEGO
DANIELA KRASICKIEGO PAROCHA CERKWI
Kturego Ciało pod ta figura w Fundamentach spoczywa
A dusza Poboznym Czytaiących zaleca sie Westchnieniom
Переклад з польської: «Перенесення чудотворної ікони з колишньої дерев’яної до мурованої церкви, що була поставлена навпроти, відбулося в 1785 році 4 серпня, що було десятою п’ятницею після українського Великодня за панування короля Августа Станіслава в Польщі, за єпископа українського в Луцьку Купріяна Стецького, за декана Берестецького Василя Помаржанського, Даніеля Красіцького, священика церкви, тіло якого під цією фігурою, в підвалинах спочиває, а душа побожних читачів зцілюється».
Написи на таблицях вказують причину спорудження монумента представниками родини Чацьких власників Боремля, а також згадано, що під ним поховано настоятеля (пароха) церкви Даніеля Красіцького.
Важко сказати чи монумент «Несення хреста» споруджений у 1786 р. як зазначено, чи трохи пізніше. Адже на таблицях згадано про смерть Францішека Чацького 13 лютого 1787 р. Треба відзначити, що допис про смерть власника міг бути доповнений пізніше, після спорудження монумента. Він вміщений нижче під основним написом, відділеним рискою і зроблений меншим шрифтом.
Шанування ікони чудотворної «Христос Боремельський» отримало широке розповсюдження на Волині і зберіглося до сьогодення. Про поширення культу свідчать численні копії ікони, збережені в церквах і музеях, зокрема у Рівненському обласному краєзнавчому музеї, Музеї Волинської ікони тощо.
Кожного року, в 10 п’ятницю після Великодня, велика кількість народу сходилася до церкви, щоб поклонитися іконі Боремельського Спасителя. Ця традиція зберігається і в наш час.
Про монумент писали історики і краєзнавці ХІХ і ХХ ст., зокрема його опис подає А. Сендульський у своєму дослідженні Боремля. Цитуємо мовою оригіналу: «Вследствие этого Чацкий на месте явления этого образа поставил каменный памятник, а в верху его статую сюжета этого образа; самый образ некоторое время находился в костеле, а после того перенесен в Православную каменную церковь Св. Троицы, где и до сих пор остается Стечение народа в Боремель на поклонение этой святыне в течении летнего времени бывает большое; но особенно много собирается богомольцев на так называемый отпуст который к сожалению совпадает с католическим праздником Сострадания Пресвятыя богородицы, именно в 10 пяток (по здешнему десятуха после праздника Пасхи)» (Сендульський, 1878).
Відомий дослідник Волині Микола Теодорович у своїй багатотомній праці «Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии» лише одним реченням згадує пам'ятник: «…Чацкий на месте явления этой иконы поставил на каменном пьедестале статую Спасителя этой иконы» (Теодорович, 1889).
Польський дослідник М. Орлович у «Путівнику по Волині» дає стислу, але цінну інформацію про три, збережені до нині, монументальні пам’ятки в Боремлі: «Pamiątką po Czackich są też trzy figury, w szczególności jedna Niepokalanego Poczęcia M. Boskiej obok kościoła, druga Chrystusa padającego pod Krzyżem, w ogrodzie, i trzecia św. Józefa po drodze do wsi Nowosiółki, wszystkie z r. 1785, częściowo uszkodzone w r. 1915 w czasie bitwy. Pod miasteczkiem mogiła, gdzie wedle tradycji pochowano 500 dziewic, które wolały umrzeć, niż dostać się w niewolę tatarską» (переклад з польської: «Чацького також пам’ятають трьома фігурами, зокрема однією з Непорочного Зачаття Богоматері (в народі називають св. Теклею – укладачі) поруч з костелом, другою Христа, що падає під хрестом, в саду, і третьою св. Йосипа, що по дорозі до села Новосілки. Усі з 1785 року, частково пошкоджені в 1915 р. під час битви. Поблизу міста є могила, де, за традицією, було поховано 500 дівчат, які воліли померти, а не бути взяті в полон татарами») (Orłowicz, 1929).
Пам’ятка також згадується в роботі сучасного польського дослідника Леона Попека «Святині Волині», де наведено напис на одній зі згаданих вище таблиць (Popek, 1997).
Монумент «Несення Хреста» у с.Боремель Демидівського району Рівненської області нерозривно пов’язаний з шанування чудотворної ікони «Христос Боремельський», відомої менше. В той же час монумент є унікальною пам’яткою історії та монументального мистецтва, зразком меморіальної скульптури епохи пізнього бароко 2-ї половини XVIII cт. на території Рівненської області та історичної Волині.