Рівненський замок
- Останнє оновлення: Понеділок, 14 червня 2021, 18:21
- Перегляди: 1814
Рівненський замок
(м. Рівне, вул. Замкова)
Пам’ятка археології місцевого значення
Взята на державний облік наказом управління культури і туризму
облдержадміністрації від 26.12.2017 № 182
Поселення виникло у мідному віці, в кінці 4 тис. до н. е. і функціонувало у першій половині 3 тис. до н. е., у ІХ–Х ст. тут існувало ранньослов’янське поселення райковецької культури, а у ХV–ХVІІ ст. підвищення було перетворене на укріплений замок. У ХVІІІ–ХІХ ст. тут знаходилась резиденція князів Любомирських.
Підвищення, на якому знаходилися Рівненський замок та палац князів Любомирських позначене на планах міста кінця ХVІІІ – першої половини ХХ ст., воно зафіксоване на рисунках ХІХ ст. та на світлинах кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. На початку 50-х років ХХ ст. міською владою було прийняте рішення розібрати рештки палацу князів Любомирських (на той час будівля перебувала в аварійному стані). Під час цих робіт було знівельовано весь пагорб, на якому знаходився замок ХV–ХVІІ ст. Тому на сьогодні замкова територія візуально не фіксується.
Рівненський замок розбудовувався у ХV–ХVІІ ст. на окремому підвищенні, оточеному заболоченою заплавою р. Усті. Для посилення його оборони було влаштовано великий став і замкова територія перетворилась на острів, для сполучення із ним з боку міста було споруджено міст. Зберігся досить детальний опис замка в інвентарі спадщини князя Олександра Острозького 1620 р. В ньому названі основні елементи оборони замка і різноманітні будівлі, які знаходились на його території.
У 2016–2017 рр. дочірнім підприємством «Рівненська старовина» на замовлення управління культури Рівненської міської ради були проведені археологічні роботи з метою визначення стану збереженості культурних шарів та давніх об’єктів на замковій території, а також уточнення хронології, встановлення планування замку та прив’язки його до місцевості. Було прокопано 15 шурфів і три розкопи загальною площею понад 300 кв. м. В усіх трьох розкопах досліджено ділянки давнього оборонного рову, зібрано велику колекцію археологічних знахідок ХV–ХІХ ст. (керамічний посуд і кахлі, вироби із металів, скла, каменю). Серед знахідок трапились уламки ліпного посуду і вироби із кременю мідного віку кінця 4– початку 3 тис. до н. е., а також уламки глиняних посудин ІХ–Х ст. ранньослов’янської райковецької культури.
Ці археологічні роботи дозволили уточнити розміри та планування Рівненського замку. Він складався із двох частин: дитинця і північно-східного укріплення. Дитинець мав неправильну чотирикутну форму, з трьох сторін був оточений заплавою ріки, а із північно-східної сторони був захищений оборонним ровом. Довжина майданчика дитинця вздовж рову близько 80 м, ширина – близько 55 м (площа дитинця 0,4 га). Саме на дитинці було збудовано у першій половині ХVІІІ ст. палац Любомирських. Культурні нашарування на території дитинця значною мірою зруйновані. Оборонний рів дитинця прямолінійний, завширшки 30 м. Північно-східний майданчик замку був чотирикутний у плані. Культурний шар тут має товщину до 1 м, він насичений різноманітними знахідками мідного віку, ранньослов’янського періоду, литовсько-польської доби.
Із північно-східного боку майданчик був захищений прямолінійним відрізком рову завдовжки 140 м і завширшки близько 30 м. Площа зовнішнього оборонного рову 0,4 га.
Пам’ятка є важливим джерелом для вивчення давньої історії Волині первісної доби, середньовіччя та модерного часу.
Рис. 1. Територія замку на плані Рівного з нанесеною охоронною зоною:
1 - дитинець;
2 - оборонний рів дитинця;
3 - північно-східний майданчик;
4 - зовнішній оборонний рів замку;
5 - майданчик за межами замку
Рис. 2. Фрагмент плану центральної частини Рівного кінця XVIII ст. із островом, на якому знаходився замок (1) і палацом князів Любомирських (2)
Рис. 3. Замковий острів за картографічними та археологічними джерелами:
1 - палац князів Любомирських на дитинці;
2 - оборонний рів дитинця;
3 - північно-східний майданчик замку;
4 - зовнішній оборонний рів замку;
5 - північно-східна частина природного підвищення за межами замку
Фото 2. Ділянка внутрішнього схилу оборонного рову дитинця Рівненського замку. Вигляд із заходу.
Фото 3. Археологічні дослідження Рівненського замку. Розкоп №1. Вигляд зверху.
Фото 4. Інформаційна табличка на місці розкопок Рівненського замку.
