Останнє оновлення: Середа, 07 квітня 2021, 16:47

Перегляди: 1680

Городище та селище Посників Х-ХІІ ст.
(с. Посників, Дубенського району)

Пам’ятка археології національного значення (охоронний № 170012-Н)
Взята на державний облік Рішення виконкому Ровенської обласної ради
депутатів трудящих № 102 від 17.02.1970

Занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України Постановою
Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 № 928

  Городище розміщується на південно-східній окраїні села, на високому лівому березі струмка Новина, правобережного допливу р. Путилівки.

  Пам’ятка відома  з кінця ХІХ ст.,  обстеження проводили Р. Якимович у 1931 р., П.О. Раппопорт у 1960 р., В.В. Зварич і Р.М. Чайка у 1973 р., Б.А. Прищепа в 1986, 1988 рр.

  Ділянка, на якій збудували давне укріплення, оточена із півдня і сходу заплавою струмка, підвищується над низовиною на 12-15 м. Майданчик городища має розміри 60x80 м (площа 0,45 га), по периметру захищений валом заввишки до 3 м і ровом завглибшки до 4 м. Південна і східна сторони укріплення прямі, а дві інші дугоподібні в плані. Найбільш потужні укріплення збереглися із напільної північно-західної сторони, тут вал має висоту до 3 м. Помітні сліди трьох в’їздів у вигляді розривів валу, навпроти них у ровах влаштовані греблі. Біля північно-східного в’їзду на кінці валу є округле розширення, імовірно, воно було основою для башти. За спостереженнями П.О.Раппопорта, за 20 м від західного краю городища проходила друга лінія оборони, вона включала дуже розорані вал і рів. Тепер ця оборонна лінія не простежується. На карті Генерального штабу РККА 1939 р. (топографічна зйомка 1888 р.) є план городища із показаними внутрішнім валом по периметру майданчика і зовнішнім валом із західної, північної та східної сторін. Потужність культурного шару на городищі понад 1 м, в ньому знайдено численні уламки гончарних горщиків. Переважають вінця Х-ХІ ст., а поодинокі з них датовані кінцем ХІ-ХІІ ст.

  Селище займає край високого корінного берега струмка Новина на південь і північ від городища. Ця територія використовується під сільськогосподарські угіддя. Довжина поселення із півдня на північ 1200 м, ширина - 100-150 м. У підйомному матеріалі зібрано уламки гончарних горщиків Х-ХІІІ ст.