Церква Різдва Богородиці, с. Білашів
- Останнє оновлення: Четвер, 10 червня 2021, 13:04
- Перегляди: 1823
Церква Різдва Богородиці
Пам’ятка архітектури місцевого значення (охор. № 90-Рв),
взята на державний облік рішенням Рівненського облвиконкому від 28.07.1990 № 140
Церква розташована за адресою: с. Білашів, Рівненський район, Рівненська область.
Згідно інформації М.І.Теодоровича (1889 р.) дата спорудження тризрубної дерев’яної церкви – 1736 рік. Цей же автор повідомляє, що в 1873 році до вівтарного зрубу з півдня і півночі були добудовані невеликі приміщення ризниці і паламарні, а перед головним входом до церкви була влаштована паперть. Тоді ж нібито храм був обшитий ззовні дошками, а це дає підстави для припущення, що перед тим стіни храму могли бути обшиті гонтом, або взагалі мали оголений ззовні зруб. В описі М.Теодоровича стверджується також, що церква в 1877 році отримала новий іконостас, котрий зберігся до нашого часу. Згодом в 1893 році до церкви із західної сторони була добудована дзвіниця, також дерев’яна, про що свідчить напис на внутрішній поверхні зрубу самої дзвіниці наступного змісту: «колокольня сія построєна в 1893 году». Добудова дзвіниці, значно вищої від самої церкви, суттєво трансформувала загальну об’ємно-просторову композицію пам’ятки, наблизивши її до композиційного архетипу, котрий широко використовувався російською православною церквою в 2-й половині ХІХ ст.
Будівля храму дерев’яна, зрубної конструкції. Стара частина церкви (без дзвіниці) являє собою дерев’яний однобаневий, тризрубний храм з рівновисокими зрубами (бабинець, нава, вівтар).
Приміщення бабинця та вівтаря наближені в плані до квадрату. Головна нава - також майже квадрат.
Природне освітлення забезпечується чотирма прямокутними вікнами в центральній наві, двома круглими вікнами – у восьмерику над навою, двома – в бабинці, трьома – у вівтарній частині. Прибудована дзвіниця має два вікна більшого розміру у південній стіні першого ярусу, одне вікно – у північній стіні, а на другому ярусі, де розміщені дзвони – чотири віконні прорізи з глухими стулками.
Стінові конструкції нижніх зрубів, «восьмерика» та прибудов до вівтаря ззовні мають вертикальне шалювання з дощок та нащільників, поєднаних вгорі характерним карнизним фризом у вигляді півциркульних викружок різної ширини з брусковими нащільниками. Цей спосіб опорядження зрубу дає підстави для визначення його як первісної автентичної конструктивної та об’ємно-просторової основи. Зовнішні кути зрубів підкреслені пілястрами з дощок.
Профілювання карнизу помірно розвинуте.
Над центральним зрубом знаходиться другий ярус у вигляді високого масивного восьмерика з двома круглими вікнами з півдня та півночі. Перехід від "четверика" до "восьмерика" здійснено за рахунок кутових трикутних тромпів ("вітрил"). Перекриття восьмерика виконано у вигляді восьмигранного намету з дещо меншими кутовими гранями.
Ззовні баня на "восьмерику" має також наметову форму, увінчана декоративною маківкою з виразним металевим хрестом на завершенні. Покрівлі бані над навою та маківки виконано з оцинкованої жерсті сірого кольору.
Форма даху над бабинцем та вівтарем – двосхила з покрівлею з оцинкованої жерсті.
З півдня та півночі до вівтарного зрубу прибудовані допоміжні приміщення з двосхилими дахами.
Церква є показовим взірцем дерев’яного церковного будівництва на Волині в 1-ій половині XVIII ст., в архітектурних формах якого спостерігаються характерні риси народного дерев’яного храмобудування Волині.
Фото 2. Західний фасад.
Фото 3. Загальний вигляд з південного сходу.
Фото 7. Загальний вигляд з північного заходу.
Світлини 1 - 7 фотофіксація 2011 року.
