Гімназія, м. Рівне
- Останнє оновлення: П'ятниця, 21 травня 2021, 09:30
- Перегляди: 1852
Гімназія
Пам’ятка архітектури національного значення (охор. № 599),
взята на державний облік Постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 № 970
Розташована за адресою: вул. Драгоманова, 19, м. Рівне, Рівненської області.
Закладання фундаменту під головну будівлю гімназії відбулося 11 серпня 1836 року. У церемонії взяв участь князь Любомирський, представники міської громади. Проект споруди, на замовлення князя, виконав відомий придворний архітектор Бургійон за участю професора архітектури Міховича. В 1839 році будівля гімназії була завершена. Первісна назва вулиці, на який розташувалась споруда – Гімназійна, або Директорська. Будівля Рівненської чоловічої гімназії пов’язана з іменами Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша, Володимира Короленка, Ніла Хасевича. Окрім навчального закладу, який ще мав статус реального училища, в стінах цієї будівлі перебував департамент освіти уряду Директорії, очолюваний Іваном Огієнком, куратором округу шкільного Волинського Воєводства. З 1922 року в споруді розміщувалося управління Волинського шкільного округу, згодом Рівненський обком КП(б)У. В часи окупації – Рейхскомісаріат «Україна», а з 1944 року будинок знов зайняв Рівненський обком компартії. У 1975 році обкомівський будинок передали в розпорядження Рівненського краєзнавчого музею. Музейна експозиція була відкрита в грудні 1978 року.
За функціональною типологією: культурнопросвітницька будівля. Збудована в стилі пізнього класицизму. Будівля цегляна, потинькована, прямокутна в плані, з двома симетричними ризалітами по дворовому фасаді, двоповерхова, без підвалів і мансардних поверхів. По осі головного фасаду – шестиколонний тосканський портик, що вінчається трикутним фронтоном. Фасади членовані міжповерховим і вінчаючим карнизом складного профілю. Внутрішнє планування – коридорне, з двобічним розташуванням приміщень. З вестибюлю першого поверху на другий ведуть дерев’яні сходи з балясинами. В деяких залах другого поверху збережена ліпнина.
Збудована в 1839 році будівля Рівненської чоловічої гімназії будь яких суттєвих перебудов екстер’єру не зазнала. Натомість зміна функцій з навчально-виховної на адміністративну, а згодом на культурнопросвітницьку призвела до втрат і переробок інтер’єру пам’ятки. Найбільш вагомою є втрата домової СвятоПреображенської церкви на першому поверсі і актової зали – на другому. Останнього капітального ремонту споруда зазнала перед відкриттям музейної експозиції 1978 року. Спостерігаються деякі зміни в планувальній структурі будинку. Постійна експозиція музею виставлена в 23 залах. Авторами проекту художнього оформлення були художники В. Гвоздинський і Ф. Бобрик.
Сьогодні в Рівненському обласному краєзнавчому музеї експонується та зберігається близько 140 тисяч експонатів. Вони представляють археологічну, нумізматичну, етнографічну, природничу колекції, документи, нагороди, особисті речі відомих діячів краю. Особливе місце належить творам волинського іконопису. Львівським історичним музеєм на постійне експонування передані чисельні експонати, серед яких «Острозька Біблія» 1581 року. Окрасою мистецької збірки музею є роботи відомого скульптора Томаша-Оскара Сосновського, виконані з білого мармуру в стилі академічного неокласицизму.
Територія музею розташована в затишній зоні неподалік від історичного середмістя. Щороку у травневі дні на майдані перед музеєм проводяться фольклорно-етнографічні свята «Музейні гостини».
Фото 2. Вид з алеї між вул. Соборною та Драгоманова. Фотофіксація 2014 року.
Фото 3. Вхід на територію комплексу. Фотофіксація 2014 року.
Фото 4. Світлина поч. ХХ ст.
Фото 5. Вид з північного сходу. Фотофіксація 2014 року.
Фото 6. Меморіальна дошка на фасаді музею на честь В.Г.Короленка.
Фото 7. Інтер'єр. Виставкова зала.
Фото 8. Інтер'єр. Вестибюль 2-го поверху.
Фото 9. Скульптура "Спляча красуня" Томаша-Оскара Сосновського.
Фото 10. Зала "Волинської ікони" Рівненського краєзнавчого музею. Фотофіксація 2014 року.
Фото 11. Актова зала Рівненського реального училища. поч ХХ ст.
Фото 12. Церква в ім'я Преображення Господа. кінець ХІХ ст.