Церква Богоявлення Господнього, м. Острог

ks0068 tserkva bogojavlennja ostrog 01

Церква Богоявлення Господнього

Пам’ятка архітектури національного значення (охор. № 602/3), взята на державний облік Постановою Ради  Міністрів УРСР від 24.08.1963 № 970,

Розташована за адресою: вул. Академічна, 5, м. Острог,
Рівненський район Рівненська область)

  Прямих відомостей про час будівництва церкви немає. Більшість дослідників відносять її заснування до першої половини XVст., інші - до першої половини XVIст. На кам’яних обрамленнях чотирьох амбразур північного оборонного муру споруди є надписи, що вказують дату 1521р. Одними дослідниками ця дата пов’язується з часом пристосування церкви під оборонну, інші рахують її часом заснування. Богоявленська церква, яка з 1620 року стала уніатським кафедральним собором, в 1648 році була сильно зруйнована, після чого не відбудовувалась. Вже в 1690 році вона описується як руїна. В 1703 році із її руїн забирали цеглу на будівництво Успенського костьолу. Залишки поховань князів були перенесені в Дермань. Першою реставраційною роботою в Острозі в XIX ст. була реконструкція Богоявленської церкви. По описам М.Рафальського в цей час від споруди лишились лиш капітальні стіни, в ній були відсутні бічні стіни вівтарного приміщення, абсиди сильно зруйновані, купол провалився, лишились лише основи трьох бічних світлових барабанів. Повністю збереглась північна стіна. В 1887-1891 роках церква була реконструйована з збереженням її об’ємно -просторового рішення, структури плану. Натомість, по заключенню О.М. Годованюк, в процесі реконструкції в первісному вигляді залишена була лише її північна стіна, в цілому ж споруда була знесена до нижніх частин стін, і на старих фундаментах був зведений новий цегляний храм. Елементи із старого архітектурного декора з тесаного каменю ввійшли в споруду як вставки. При перебудові храму були порушені пропорції плану-видовжена вівтарна частина і пропорції куполів-їх барабани витягнуті догори. Вигляд сучасної церкви лише в загальних рисах зберіг вигляд давньої споруди. Реконструкція - приклад новоділу в реставраційній практиці XIX сторіччя.

  Споруда розташована в північній частині замкового подвір, я і є основною висотною домінантою міста.

  Споруда церкви збудована з цегли, структурно повторює хрестово-купольну схему давньоруських храмів. Тринавна, триабсидна, чотиристовпна, п’ятикупольна. План, без східної частини,- квадратний, опорні стовпи квадратного січення поставлені по його діагоналях. Середня нава ширша від бічних, абсидна частина нижча від основного об’єму. Північна оборонна стіна товща за інші, має широкий уступ, який в давнину був огороджений. Стіна над уступом декорована глухою аркадою. Південний і західний фасади укріплені контрфорсами. Півциркульним склепінням відповідають зовні закомари. Значно витягнуті півкупольні восьмигранні світлові барабани мають глуху основу, декоровані уступчатими арочними нішами. В’їздом на територію замку слугує наскрізний арочний проїзд першого ярусу цегляної триярусної (два восьмерика на четверику) надбрамної дзвіниці, збудованої в 1905 році.

  Збудована в XV-XVI ст.ст., в 1648 році була сильно зруйнована. В 1887-1891 роках церква була реконструйована. В первісному вигляді залишена північна стіна, яка одночасно була муром замку. Первісно декоративне оздоблення споруди носило готично-ренесансний характер.

  В інтер’єрі стіни храму оздоблені олійним живописом 1887-1891 років. Іконостас кінця XIX поч. XX ст. у візантійсько-давньоруському стилі, що складає єдину композиційну цілісність з малим іконостасом та вівтарем бічних приділів – Преображення Господнього та Вознесіння Господнього. Іконостас – триярусний, з високопрофесійною різьбою, стилізованою під Візантію. Ікони - на золоченому тлі, виконані в академічному стилі. У Преображенському (південному) приділі центральна ікона – “Кирило та Мефодій”, над нею – “Успіння Пресвятої Богородиці”, у наверші – “Преображення Господнє”. У північному Вознесенському приділі – малий іконостас з царськими вратами, іконами Христа та Богородиці, зображеннями преподобних отців Печерських, святих апостолів, у наверші – ікона “Вознесіння Господнього”. Крім цього в інтер’єрі зберігаються ікони професійних та народних майстрів: “Св. Варвара”, “Св. вмч. Дмитрій”, вівтар “Христос та Марія Маґдалина” та ін.

  Збудована на засадах готики і ренесансу велична споруда храму є основною домінантою міста, золоті куполи якої видно далеко за його межами.

ks0068 tserkva bogojavlennja ostrog 02

ks0068 tserkva bogojavlennja ostrog 03

ks0068 tserkva bogojavlennja ostrog 04

ks0068 tserkva bogojavlennja ostrog 05

Фото 5. Фрагмент первісної частини північної стіни храму.

ks0068 tserkva bogojavlennja ostrog 06

Фото 6. Світлина 2005 року.

ks0068 tserkva bogojavlennja ostrog 07

Фото 7. Світлина 2005 року.

ks0068 tserkva bogojavlennja ostrog 08

Фото 8. Світлина 2005 року.

ks0068 tserkva bogojavlennja ostrog 09

Рівненська обласна рада

Рівненська обласна рада

Міністерства культури та інформаційної політики

Міністерство культури та інформаційної політики

Верховна рада

Президент України

Президент України

Облдержадміністрація

Облдержадміністрація