Управління культури і туризму Рівненської облдержадміністрації

Костел та монастир кармеліток, м. Дубно

ks0058 kostel karmelitok dubno 01

Костел та монастир кармеліток ХVІІ ст.

Пам’ятка архітектури національного значення (охор. № 1493-Н)
Взята на державний облік Постановою Ради Міністрів Української РСР
від 06.09.1979  № 442

Костел та монастир кармеліток розташований за адресою:
вул. Шевченка, 51, місто Дубно, Рівненська область.

  Костел та монастир кармеліток є визначною пам’яткою культової архітектури міста Дубно. Ансамбль цих споруд у 17-18 ст. фіксував межу міської забудови на цій ділянці. На початку будівництва тут не було в’їзду у місто, але сильно виступаюча серед боліт північна окраїна міської території потребувала укріплення на випадок можливого нападу. Таким укріпленням і став кармелітський монастир.

  Комплекс споруд був створений у 17 - 18 ст. у стилі бароко. Він складається з мурованого костелу, корпусу келій та мурованої брами в південній частині, де і розташований головний вхід до корпусу.

  Католицький чернечий орден кармеліток був заснований у 1155 році в Палестині на горі Кармель, від якої пішла його назва. В 1593 році він розпався на дві окремі гілки – кармелітів босих з суворим статутом і кармелітів черевичних, або взутих – з більш м’яким статутом. Ансамбль монастиря і костелу кармеліток створювався протягом довгого часу.

  Будівництво дерев’яного костелу Святого Йосипа відбувалось з 1688 по 1702 рік на кошти княгині Анастасії Чернецької – благодійниці монастиря. Протягом 1721-1741 років відбувалось будівництво нового цегляного костелу.

  Споруда монастиря будувалась з 1741 по 1742 роки на кошти Павла Сангушка, але не була закінчена. Заможні монахині добудували монастир протягом другої половини 18 ст. за власні кошти. Наприкінці 18 ст. черниць в монастирі було більше 18. Черниці монастиря кармеліток у м. Дубно користувались суворим статутом. Вони спали у трунах, віталися латинською: «Memento more» - пам’ятай про смерть, а з рідними спілкувались за допомогою спеціальної переговорної труби.

  У 1890 році вся територія кармелітського монастиря разом з будівлями за царським указом була передана Хрестовоздвиженській пустині, а черниці були переведені в інше місце. Костел перетворили в церкву на честь преподобного Іова Почаївського. Над в’їздною брамою було надбудовано дзвіницю, а над костелом – високий шпиль з банею.

  В 1922 році костел та монастир був переданий кармелітам босим. Але незабаром монастир перейшов до католицьких черниць – сестер Провидіння. Вони утримували тут дитячий притулок і школу. Крім того, тут було професійне училище, яке називалось «Школа заводова». В монастирі черниці викладали загальноосвітні предмети, а також навчали домашнього господарства, крою та шиття, гаптувати золотою та срібною ниткою. В цьому закладі навчались не тільки дівчата-польки, але й українки. В народі черниць називали «панянками». Це дало назву «Панєнської вулиці», що вела в монастир. Нині - це вулиця Шевченка.

  Після вересня 1939 року монастир було ліквідовано. В 1946 році у колишніх монастирських будівлях був розміщений медичний заклад – онкодиспансер. Нині - це онкологічний хоспіс, яким опікуються студенти Дубенського медколеджу.

  З осені 2004 року при хоспісі діє сучасний православний Свято-Варваринський жіночий монастир. Стараннями матушки-ігумені та її помічниць в монастирі організовано регулярні богослужіння, духовенство та сестри опікуються хворими онкологічного диспансеру. В обителі є багато святинь Православної Церкви, у тому числі частки мощів святих: великомучениці Варвари та великомученика й цілителя Пантелеймона.

ks0058 kostel karmelitok dubno 02

ks0058 kostel karmelitok dubno 03

ks0058 kostel karmelitok dubno 04

ks0058 kostel karmelitok dubno 05

ks0058 kostel karmelitok dubno 06

ks0058 kostel karmelitok dubno 07

ks0058 kostel karmelitok dubno 08

Рівненська обласна рада

Рівненська обласна рада

Міністерства культури та інформаційної політики

Міністерство культури та інформаційної політики

Верховна рада

Президент України

Президент України

Облдержадміністрація

Облдержадміністрація