Церква св. Миколая, с. Ставок
- Останнє оновлення: Середа, 31 березня 2021, 14:44
- Перегляди: 1747
Миколаївська церква
Пам’ятка архітектури місцевого значення (охор. № 141-Рв),
взята на державний облік рішенням Рівненського облвиконкому від 28.07.1990 № 140
Церква розташована за адресою: с. Ставок, Рівненський район, Рівненська область.
За інформацією М.Теодоровича (станом на 1889 р.) Миколаївська церква датується 1743 роком, дерев’яна, покрита жерстю, потребує ремонту у вівтарній частині. При церкві тоді знаходилася також дзвіниця, побудована на дерев’яних стовпах. Очевидно, охарактеризований М.Теодоровичем храм був втрачений і на його місці на початку ХХ ст. споруджено новий. Згідно даних у краєзнавчій літературі храм св. Миколая зведений у 1928 р. на місці старої церкви, яка згоріла. Повідомлялося також, що село до 1876 року належало графу Ворцелю, а того ж року його маєток було розділено на три частини.
Церква розташована на лівому березі р.Горинь, на мисоподібному пагорбі, що дещо видається в напрямку річкової долини. Споруда відіграє в навколишньому середовищі роль висотної домінанти, яка особливо виразно сприймається з понижених точок річкової заплави та з правобережної території.
Храм дерев’яний на мурованому фундаменті. Розпланування храму має тридільну структуру, що складається з основного приміщення без внутрішніх опор, прибудованої з заходу дзвіниці, перший ярус якої відіграє роль нартексу (бабинця), та вівтарної зони з п’ятигранним вівтарем. З півночі та півдня до вівтарного об’єму прибудовані невеликі приміщення ризниці та пономарні. Окрім головного входу з заходу храм має два бічні входи до основного приміщення церкви – з півночі та з півдня. Обидва ці входи відкритими дерев’яними галереями. Над основним приміщенням влаштовано восьмигранний світловий барабан з чотирма віонними отворами, влаштованими на діагональних осях. Світловий барабан завершується бароковою банею з невеликою декоративною маківкою. Триярусна об’ємна композиція дзвіниці завершується наметовим дахом з маківкою цибулястої форми. Подібна за формою цибуляста маківка влаштована на гребені даху, що покриває вівтарний об’єм. Зовнішнє опорядження – шалювання з дерев’яних дощок, в нижній частині стін - вертикальних, в верхній частині – горизонтальних.
Церква, споруджена на початку ХХ ст., з одного боку отримала виразні риси неоросійського стилю, з іншого – характерні для центральної Волині композиційні засади побудови основних об’ємних мас. Є яскравим взірцем переходу від місцевої традиції до формотворчих канонів т. зв. „єпархіального стилю”.
Світлини 3 - 9, фотофіксація 2006 року.
