Управління культури і туризму Рівненської облдержадміністрації

Останнє оновлення: Вівторок, 23 березня 2021, 17:29

Перегляди: 1628

Костел Іоанна Хрестителя

Пам’ятка архітектури національного значення (охор. № 1497-Н)
Взята на державний облік Постановою Ради Міністрів Української РСР
від 06.09.1979 №442

Костел розташований за адресою: вул. Воробинська, м. Дубровиця,
Сарненський район, Рівненська область.

  Перший храм споруджений з дерева у 1684 році для ордену піарів коштом Яна Кароля Дольського, який виділив для цього 33 тис. злотих. У 1709 році його спалили шведи, які поверталися після Полтавської битви. У 1695—1742 роках за підтримки ректора польського Університету мистецтв Казимира Пнєвського відбудовано у стилі рококо вже мурований римо-католицький костел з вівтарем на схід — кляштор піарів. Відкритий храм був ще в 1702 році. У 1742 році костел консекрував єпископ Франциск Кобельський.

  У 1736 році засновано Литовську провінцію піарів, до якої став належати монастир у Дубровиці.

  Після Листопадового повстання 1830—1831 років почався період репресій з боку російської влади. Після зборів колегіуму піарів у 1832 році костел змінено на парафіяльний. У тому ж 1832 році монастир і школа ордену піарів ліквідовані царською владою, храм перейшов до дієцезійного духовенства. Згідно зі звітом з книги записів парафіян за 1860 рік, у парафії Домбровицького римо-католицького костелу значилося 449 осіб (240 чоловіків і 209 жінок).

  За радянського періоду знищено вітраж храму, орган розібрали й вивезли у невідомому напрямку, а цінні ікони й церковне приладдя розікрали. Сам костел був закритий у 1945 році і перефарбований з білого в червоний колір. На його базі створений промисловий склад.

  У 1990—1991 роках храм відремонтували, був намір створити у ньому будинок культури. У 1992 році парафія була знову зареєстрована, тоді ж їй було передано у використання і костел. У листопаді 1992 року костел консекровано єпископом Маркіяном Трофим'яком. Ще одну реставрацію було проведено у вересні-листопаді 1999 року за ініціативи Центру Польського Культурного Спадку за межами країни.

  Костел побудовано у стилі рококо. У минулому підлога храму була оздоблена керамічними кахлями, які були покладені за допомогою технології фіксації вапняним розчином, гашеним сирими яйцями. Найціннішим об'єктом інтер'єру є вінець та вітраж, який був виготовлений у Венеції на замовлення.

  Є трьохнавною базилікою з двома вежами, що височіють над бічними розчленовуваннями нартексу. У плані вежі двоярусні, квадратні, завершені бароковими кулястими ребристими верхами. Чітку двоярусну схему має головний фасад, кожен ярус розчленований пілястрами. По центральній осі споруди розташований високий фронтон, який ефектно контрастує зі стриманими формами веж. Внутрішнім стовпам відповідають пілястри бічних фасадів. Середній і бічні нави перекриті хрестовими склепіннями. Інтер'єр відрізняється глибинним розкриттям внутрішнього простору, був пишно оброблений декоративною пластикою.

  З декількох ікон, створених членом ордену піарів Лукашем Хублем у костелі, уцілів лише образ святого Іоанна Хрестителя на головному вівтарі. За інформацією професора Польського університету мистецтв Р. Бриковського, образ зображує хрещення Ісуса Христа в Йордані, і написаний технікою фрески з масляними фарбами.

Фото 2, 3 - світлини 70-х років минулого століття.