Успенська церква, м. Рівне
- Останнє оновлення: Четвер, 28 січня 2021, 14:50
- Перегляди: 1746
Церква Успіння Богородиці з дзвіницею.
Пам’ятка архітектури національного значення (охор. № 1496/1 – церкви, 1496/2 – дзвіниці), взята на державний облік Постановою Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 № 442, розташована за адресою: вул. Шевченка,113, м. Рівне, Рівненської області, 33028).
Дерев’яна церква Успіння Пресвятої Богородиці на сьогодні є одною з найдавніших збережених в місті пам’яток архітектури. Називалась – Омелянівська (ймовірно тому, що була розташована на шляху до нинішнього села Велика Омеляна неподалік Рівного), або Шевченківська, за назвою вулиці, на якій вона розташована. Датується по надпису, який зберігся на лиштві західних дверей. Документи про те, хто був фундатором церкви і чи була у неї попередниця не збереглись. Перші письмові згадки про Успенську церкву, що збереглись, датуються 1798 роком. За іншими джерелами побудована на місці більш старої церкви 1486 року. Також за відомістю Житомирської єпархії Волинської губернії збереглись три документи, датовані 1806 роком: на заснування храму, освячення та дарчий лист на землю, а також історичний опис церкви, складений священиком Симеоном Федоровичем за участю дяка Данила Гуриненка і представників парафії. За даними опису храм був покритий гонтою, мав один купол, покритий бляхою. На церкві було три залізні хрести, 14 загратованих вікон і двоє дверей. Церковне подвір’я було оточене парканом із соснових дощок. На подвір’ї – розташована дерев’яна дзвіниця на дубових підвалинах і одними окованими дверима. На дзвіниці було п’ять дзвонів.
Інтер’єр церкви був оздоблений дерев’яним іконостасом, виготовленим у 1784 році невідомим майстром у стилі бароко.
Будівля церкви – дерев’яна, тризрубна, одноверха. В плані складається з восьмигранної нави, п’ятигранної апсиди, і квадратного бабинця. Стіни нави переходять через залом в призматичний світловий восьмерик, який зберігає співвідношення сторін наземного плану і тримає на собі зімкнуте зрубне склепіння, яке завершується правильним в плані восьмериком-ліхтарем. Бабинець і апсида мають плоскі перекриття. Зруби церкви рівновисокі, завершуються високим, невеликого виносу карнизом, шальовані вертикально дошкою з нащільниками. В інтер’єрі висотно розкритий простір нави зорово збільшується ярусним чередуванням архітектурних форм. Над бабинцем розміщуються хори.
Дзвіниця дерев’яна, двоярусна, четверик на четверику. Нижній ярус рублений, обшитий вертикально дошкою з нащільниками, вкритий високим дахом. Кожна грань верхнього ярусу – чотири пролітна аркада каркасної конструкції. Будівля завершена невеликим низьким восьмериком з наметовим покриттям, врубаним в чотирисхилий дах аркади.
Внаслідок ремонтних заходів церква зазнала незначних змін екстер’єру, без порушення основної об’ємно-планувальної структури пам’ятки. В 1883 році гонт замінено покрівельним залізом. В цей же час до північної і південної стін вівтаря прибудовано паламарню і ризницю, а до західної стіни бабинця – притвор. Згодом до південної стіни нави був прибудований квадратний в плані тамбур. Зруби шальовано вертикально з нащільниками і по кутах стягнуті подвійними пілястрами. Під час останнього ремонту даху в 2006 р. над бабинцем і навою встановлені невеликі бані з хрестами. Дахи нави були вкриті анодованим металом «в шашку».
Фото 2. Загальний вигляд на церкву та дзвіницю, фото 1974 року
(з книги дослідника О. Цинкаловського «Старі храми Волині»)
