Палац, смт. Володимирець
- Останнє оновлення: Четвер, 28 січня 2021, 15:01
- Перегляди: 1985
Палац (школа-інтернат)
Пам’ятка архітектури місцевого значення (охор. № 41-Рв).
Взята на державний облік Рішенням виконкому ровенської обласної ради народних депутатів від 28.07.1990 № 140
Палац розташований за адресою: вул. Горького, 2, смт. Володимирець, Вараський район Рівненська область.
Час виникнення Володимирця і досі залишається невідомим. За місцевими переказами, поселення нібито заснував власник копалин Володимирко, який плавив метал з місцевих болотних руд, хоча ця версія, мабуть, має досить пізнє походження. На території селища збереглись залишки давньоруського городища.
У поборовому реєстрі Луцького повіту за 1570 рік містечко згадується як «давнє поселення». На той час воно було власністю Івана Кєрдея Мнішинського, пізніше переходить до Чарторийських, які згодом за 400 тис. злотих продали його воєводі Казиміру Пацу. А у першій половині XVII ст. ним володіє Стефан Четвертинський з Нової Четвертні. Під кінець життя він осів у Володимирці і уже його син, теж Стефан, домігся для поселення маґдебурзького права. Щоб привабити поселенців до знищеного під час козацьких воєн міста, князі Четвертинські звільнили мешканців від плати чиншів, податків, контрибуцій, жовнірських постоїв та інших повинностей.
У часи Хмельниччини 1648-1654 рр. населення Володимирця брало участь у селянських заворушеннях. У жовтні 1654 року містечко й замок Володимирець займали козацькі полки і російські війська. За Андрусівським перемир’ям між Річчю Посполитою і Московським царством у 1667 році Володимирець увійшов до складу Польщі.
У другій половині XIX і на початку ХХ ст. у Володимирці з’являються невеликі підприємства. З 1870 року працював винокурний завод. Згодом повітове земство відкрило невелику черепичну майстерню. Тут здійснювалась лісозаготівля, сприяла прокладена напередодні Першої світової війни вузькоколійна залізниця Антонівка – Хіночі, яка проходила поблизу Володимирця.
Наступними власниками були представники родини графів Kрасицьких. Невідомо, як влаштований був палац за часів Красицьких, оскільки нові власники придбали його без рухомих речей.
У 1914 році Влодимирець переходить у володіння Марії, уродженої Менчинська де Пурбе, якій належав до 1939 року.
У 1827 р. власник Вінцент Йозеф Красицький став фундатором костелу у Володимирці. За припущеннями польського дослідника Р. Афтанази, одночасно, а то й раніше, граф звів класицистичний палац. Це – прямокутна у плані двоповерхова будівля, накрита високим, чотирисхилим ґонтовим дахом. Головним акцентом фасаду є чотириколонний портик, завершений трикутним фронтоном. Під портик вів широкий, дещо вигнутий під’їзд, а по головній осі розташовувались сходи, що вели до входу.
Відповідно до пізньокласицистичної традиції площини фасадів палацу розчленовані по горизонталі доволі широким міжповерховим карнизом. Верхню, карнизну, частину стін будівлі увінчує широкий фриз, декорований тригліфами. Тектоніка фасаду підкреслена зміною характеру обрамлень прямокутних віконних прорізів: по першому поверху декорування має вигляд профільованих лиштв з трикутними сандриками, по другому – прорізи оздоблені лише лиштвами. На східному, бічному фасаді знаходився ґанок із дахом на чотирьох дерев'яних колонах.
Палац мав характерне для класицистичних палаців коридорне планування, з двостороннім розміщенням приміщень на обох поверхах. Велика вітальня на першому поверсі відкривалась на вузьку сходову клітку, що вела до житлових приміщень другого поверху. Зі сторони парку на першому поверсі розташовувалась велика зала – салон. Поруч – їдальня, з якої вели сходи на другий поверх. Ще одна велика вітальня була на другому поверсі. Оздоблення кімнат було скромним; упарадних кімнатах підлогипаркетні. Окрім мурованих прямокутних печей, у кількох кімнатах були також муровані оштукатурені класицистичні каміни; деякі з них декоровані напівколонами.
Палац був оточений великим ландшафтним парком зі слідами валів та ровів давнього замку.
Під час Першої світової війни палац зазнав руйнувань, відтак, остаточно спорожнів і відтоді тут ніхто не мешкав.
Після ІІ Світової війни, з 1957р. це приміщення вирішили використовувати під дитячий будинок. У 1958 р. прийнято рішення про реорганізацію Володимирецького дитячого будинку у Володимирецьку восьмирічну школу-інтернат. В цей час почалося будівництво гуртожитку та їдальні поблизу будівлі палацу. З 1966 по 1971 рік тимчасово розмістилося професійно-технічне училище будівельників №29. Згодом училище, залишило шкільні приміщення. Реорганізована загальноосвітня школа №3 функціонувала у будівлі палацу до кінця 1990-х рр.
З 2002 по 2008 р. будівля використовувалась як православний храм.
Будівля палацу в смт Володимирець є характерним зразком пізньокласицистичного палацового будівництва першої чверті ХІХ ст.
На даний час памʼятка перебуває на балансі Володимирецького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад».
Фото 2. Палац станом на липень 2020 року.
Фото 3. Палац кін ХІХ поч. ХХ століття.
Фото 4. Палац Красицьких. Світлина Стефан Бохніг
Фото 5. Палац у міжвоєнний період (на фото Радваньський з родиною).