Політика безбар’єрності у діяльності Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки
- Останнє оновлення: Середа, 20 грудня 2023, 16:33
Досвід Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки щодо впровадження політики безбар’єрності в діяльності закладу був представлений директоркою Валентиною Ярощук в межах Всеукраїнського вебінару «Безбар'єрність у публічних бібліотеках України: визначення стану та планування необхідних змін».
Спікера розповіла про здійснені кроки у напрямку розвитку інклюзивної бібліотеки, зокрема плану дій з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року; зміну підходів до планування соціокультурної діяльності та обслуговування осіб з інвалідністю; роботу Секції з обслуговування осіб з інвалідністю, яку очолює ГО «Рівненське обласне відділення Української бібліотечної асоціації» та важливості знань з теми безбар’єрності керівника бібліотеки. Зупинилася на організаційних завданнях, які потребували вирішеня:
- Застосування принципів універсального дизайну та реалізації проєкту реконструкції «Велике будівництво», учасником якого стала Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека.
- Організація та надання цифрових, інформаційних та дозвіллєвих послуг особам з інвалідністю, людям старшого віку, їх видах.
- Адаптація інформаційного ресурсу для потреб осіб з інвалідністю, в т.ч. розробку туристичного контенту.
Був представлений практичний кейс реалізованих практик соціалізації осіб з інвалідністю через бібліотеку, зокрема ветеранів російсько-української війни та людей старшого віку.
Акцентувала увагу на вихованні толерантності суспільства до інклюзивних груп громад та підтримки партнерських зв’язків з НДО.
Вказала на необхідність оновлення та набуття нових професійних знань бібліотекарів і впровадження освітніх компонентів у навчальні програми Вишів з теми бібліотечного обслуговування інклюзивних аудиторій, лобіювання питання розробки та впровадження державного синтезатора українського мовлення та впровадження української мови у голосові асистенти Android, IOS (GoogleAssistant, Siri), підтримку видання та тиражу художньої літератури інклюзивних форматів.
Організатори заходу: Міністерство культури та інформаційної політики України Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого.
З вітальними словом до присутніх звернулися:
- Катерина Орлюк, начальник відділу соціокультурного розвитку регіонів Управління соціокультурного розвитку Міністерства культури та інформаційної політики України, котра зазначила важливість розвитку бібліотек як безбар’єрних просторів та державну політику безбар’єрності, яка підтримає кожну людину в нашій країні в отриманні вільного доступу до будь-якої сфери життя: навчання, будування кар'єри, спокійного пересування країною.
- Леся Хемраєва, начальник відділу політики безбар’єрності, гендерної рівності та ментального здоров’я Міністерства культури та інформаційної політики України, зазначила, що сьогодні важливим є розробка підходів щодо оновлення стратегій і підходів покращення доступності громадян до культурних послуг, впровадження ефективних кроків до побудови інклюзивного суспільства.
- Олег Сербін, д-р наук із соц. комунікацій, в. о. генерального директора
Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, констатував, що безбар’єрність є ключовим аспектом сьогодення і ролі публічних бібліотек у розвитку інклюзивного суспільства.
Про необхідність проведення аудиту доступності, розробки плану заходів із досягнення безбар’єрності, а також методичну підтримку публічних бібліотек розповіла Наталія Розколупа, заступник генерального директора НБУ ім. Ярослава Мудрого. Зупинилася на аналізі міжнародних та державних документів з питань безбар’єрності, понять «універсальний дизайн», «розумне застосування», «цифрова безбар’єрність».
Досвід впровадження флагманського проекту «Цифрова безбар’єрність у публічних бібліотеках Дніпропетровщини» був представлений Надією Тітовою, директоркою Дніпропетровської ОУНБ. Серед реалізованих у 2023 році заходів було здійснено моніторинг стану цифровізації бібліотек 85 територіальних громад, їх готовності до комп’ютеризації та інтернетизації, оснащення тифлокомплексами великих бібліотек, оновлення наявного комп’ютерного обладнання, навчання персоналу, інформаційне забезпечення теми.
